ГУМОВІ МЕДИЧНІ ВИРОБИ — велика група різноманітних за призначенням виробів із гуми, які застосовують для проведення гігієнічних та деяких лікувальних процедур у тяжкохворих, що потребують суворого постільного режиму.
Г.м.в. поділяють на: порожнисті (грілки, пузирі для льоду, кружала і судна підкладні, спринцівки, кружки іригаторні, кільця маткові, балони і міхи); трубчасті еластичні (трубки для дренажу, переливання крові, газовідвідні, катетери і зонди); еластичні для наркозу і штучного дихання (повітроходи, трубки інтубаційні, маски наркозні ротоносові); вироби з латексу (рукавички хірургічні та анатомічні, напальники, ковпачки до медичних піпеток, соски дитячі, презервативи). За методами виготовлення Г.м.в. можуть бути: неформові (склеєні гумовим клеєм шаблонні заготовки з вулканізованих гумових листів, напр. кружала підкладні); формові (вироби, одержані пресуванням або виливанням під тиском у прес-формах, напр. грілки, пузирі, спринцівки тощо); безшовні (вироби, одержані методом екструзії чи шприцювання, напр. трубки, джгути, або методом вмочування форми в латекс, напр. рукавички, напальники та ін.). Технологічний процес виробництва Г.м.в. складається з трьох стадій: підготовка сировини, виготовлення гумової суміші, виготовлення виробу. Перша стадія виробництва передбачає (за необхідності) подрібнення інгредієнтів до потрібної дисперсності, просіювання і відважування сировини в об’ємах відповідно до рецептури. До основних компонентів гумової суміші належать: каучуки (натуральний і синтетичний), вулканізуючі агенти (зокрема сірка), прискорювачі вулканізації (альтакс), активатори (зокрема стеарат кальцію), протизістарювачі, або стабілізатори (найчастіше іонол), наповнювачі (аеросил, крейда та ін.), пластифікатори (зазвичай ефіри кислот), барвники. Латексні системи містять латекс (водну або іншу дисперсію каучуку), емульгатори, стабілізатори і загусники. Для виготовлення Г.м.в. застосовують тільки нешкідливі для організму каучуки та інгредієнти. Виготовлення гумової суміші здійснюють на вальцях або у спеціальних закритих гумозмішувачах. Після формування з «сирої» гумової суміші виріб піддають вулканізації, яка здійснюється при температурі 130–180 °С безпосередньо у прес-формах або в автоклавах у вулканізуючому розчині. Термін служби Г.м.в. залежить від рецептури гумової суміші, конструкції виробу, методу вулканізації, умов зберігання, режиму експлуатації та ін.
До Г.м.в. ставляться такі технічні та санітарно-гігієнічні вимоги: стійкість виробів у процесі експлуатації; певні фізико-механічні властивості (тривкість, еластичність, модуль пружності); відсутність ознак старіння (тріщин, липкості, зміни забарвлення тощо); відсутність сторонніх включень; герметичність; комплектність; стійкість до багатократної дезінфекції та стерилізації. На кожному Г.м.в. відтиском від прес-форми або незмивною фарбою наносять товарний знак заводу-виробника, сорт, розмір, номер виробу і дату виготовлення. На ярлику коробки, в яку пакуються Г.м.в., крім того, зазначають найменування виробу, кількість і вагу виробів у коробці, номер пакувальника і номер ДСТУ або ТУУ. Запаковані Г.м.в. транспортують будь-яким видом транспорту у критих транспортних засобах при температурі від –50 до 50 °С. Під час транспортування вироби не повинні піддаватися дії мастил, розчинників, лугів та інших речовин, які руйнують гуму (див. Зберігання гумових виробів).
Дезінфекцію Г.м.в., таких як рукавички, катетери, зонди, наконечники, в медичних закладах проводять кип’ятінням у стерилізаторі протягом 15 хв (після вистигання кип’ятіння повторюють ще 2 рази) або багатократним зануренням в 1% розчин хлораміну. Стерилізацію здійснюють у парових стерилізаторах або зберіганням Г.м.в. у 5% карболовій воді з гліцерином.
Гридасов В.І., Винник О.В., Оридорога Л.М. Фармацевтичне товарознавство. — Х., 2002; Гридасов В.І., Оридорога Л.М., Винник О.В. Фармацевтичне і медичне товарознавство. — Х., 2002; ДСТУ 2667-94 (ГОСТ 3303-94). Грілки гумові. ТУ; ДСТУ 2832-94. Гумові соски та латексні дитячі. ТУ; ДСТУ 2909-94 (ГОСТ 3302-95). Пузирі гумові для льоду. ТУ; Кабатов Ю.Ф., Крендаль Н.Е. Медицинское товароведение. — М., 1984.